Існує легенда, що кілька тисяч років тому купці перевозили морем соду і крейду і зупинились відпочити. Весь свій товар вивантажили на піщаний берег і розклали навколо вогнища, щоб просох. Коли вранці прокинулись, то помітили, що сода, пісок і крейда розтопившись біля вогню, утворили дивовижно твердий і блискучий матеріал, через який переливалось сонячне проміння. Так, за легендою, було знайдено скло.

Скляний посуд і прикраси виготовлялись у Єгипті та Межиріччі вже бл. 3000 - 2500 рр. до н. е., а отже, людство вже 5 тис. років виготовляє скло. З Єгипту воно потрапило на територію Риму (а також у Грецію і Візантію), а звідти у ІІІ–ІV ст. і на північне узбережжя Чорного моря, а згодом на Київську Русь.

Перший великий технологічний прорив у виробництві скла – винахід склодувної трубки, а відтак технології видування скла, яке виникло у 100 році до н. е. на території сучасних Палестини та Сирії.