У 1780 р. на відстані 3–х км від новозбудованого гостинця, що вів зі Стрия на Закарпаття, в глибині лісового масиву Сколівських бескидів тодішня властителька Сколівщини княгиня Ізабелла Любомирська доручила заснувати гуту зі шліфовнею скла.

Серед виробів бачимо склянку, у декорі якої використано історичний сюжет і надпис: «Tod des Marjchall Poniatowskij in der Ichlacht Leibzig» (з нім. «Смерть маршала Понятовського в битві під Ляйпцігом»). Юзеф Антоній Понятовський служив в австрійській армії, був ад'ютантом імператора Йосифа ІІ, згодом воював на боці Наполеона. Корпус Понятовського, відзначився під час Ляйпцігської битви 1813, за що Понятовський отримав звання маршала. Прикриваючи відступ французьких військ з–під Ляйпціга Понятовський був тяжко поранений і потонув під час переправи через р. Ельстер. Якраз цей сюжет Ви і бачите на склянці. Похований у Кракові – на Вавелі.

Ізабелла Любомирська (1733, Варшава – 1816, Відень) – меценат і колекціонер творів мистецтва епохи рококо. Дочка Олександра Августа Чарторийського (воєвода Руський), дружина Станіслава Любомирського (саме він збудував на пл. Ринок, 10 свій палац, де зараз діє «Копальня кави») – великого коронного маршалка, прабабця Альфреда Потоцького (збудував у Львові палац Потоцьких). Вона поклала наріжний камінь під будівництво Народного Театру у Варшаві. Одна із найвідоміших жінок в Речі Посполитій XVIII ст. Брала активну участь у політичних іграх свого часу. Володіла 14 містами і 366 селами, значна частина яких були розташовані на українських землях. Через те, що носила часто блакитні сукні її ще за життя назвали Блакитна Маркіза. На нижній вітрині ми бачимо портрет цієї жінки.